- прохання
- Складова частина єктенії, змістом якої є молитовне звернення до Бога з певною просьбою; дияконство; прошення
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
прохання
Смотреть что такое "прохання" в других словарях:
прохання — (увічливе звертання до когось із метою домогтися чогось, спонукати кого н. зробити, виконати щось), жадання; заклик, запрошення (прохання прийти, з явитися кудись) Пор. благання … Словник синонімів української мови
прохання — я, с. 1) Ввічливе звертання до кого небудь з метою домогтися чогось, спонукати кого небудь зробити, виконати щось; просьба. 2) Письмове клопотання, заява, складена за офіційно встановленою формою … Український тлумачний словник
прохання — [проха/н :а] н :а, р. мн. а/н … Орфоепічний словник української мови
прохання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
петіта — прохання … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
виклик — у, ч. 1) Прохання або вимога з явитися куди небудь. || Оплески, вигуки глядачів як прохання, вимога до артиста (артистів) вийти на сцену (для схвалення виступу або повторення його). || Знак, сигнал (телефонний, радіо і т. ін.), за допомогою якого … Український тлумачний словник
заклик — у, ч. 1) Прохання, запрошення прийти, приїхати, з явитися куди небудь. || Звук, вигук, що кличе, закликає. 2) без додатка і до чого. Звертання до певної групи людей, у якому в стислій формі висловлено провідну ідею часу, політичну вимогу,… … Український тлумачний словник
милість — лості, ж. 1) Доброзичливе, привітне ставлення до кого небудь. || заст. Прихильність когось вищого становищем у суспільстві до залежного; ласка (див. ласка I 4)). || ірон. || Вияв жалості, милосердя; помилування. •• Роби/ти ми/лість виявляти добру … Український тлумачний словник
поклик — у, ч. 1) Прохання, запрошення або вимога прийти, з явитися куди небудь і т. ін. || перен. Притягальна сила чого небудь. За покликом душі. 2) Прохання або вимога діяти певним чином, взяти участь у чому небудь. || Заклик, відозва, гасло. || Сигнал; … Український тлумачний словник
стояти — стою/, стої/ш, недок. 1) Бути на ногах у вертикальному положенні, не рухаючись з місця (про людину і тварину). || з ким, розм. Розмовляти, проводити час. || Бути у вертикальному положенні (про предмети). || Бути поставленим, міститися на якій… … Український тлумачний словник
